Робота з батьками

Звернення до батьків першокласників
Шановнi батьки!
Ви вiддаєте в мої руки сердечка своїх дiтей. Разом з цим ви покладаєте на мене свої надiї, сподiвання. І всi неодмінно хочете, щоб дитина з перших днiв шкiльного життя стала розумною, вміючою писати, читати, рахувати. Але варто пам’ятати, що не кожна дитина може одразу успiшно навчатися, та й це не та основна цiкавiсть, заради якої живе людина.
Дитина — Божа iскорка, яка прийшовши в цей свiт, несе свою велику місiю, має свiй шлях, свої думки. Тому перед нами стоїть особливе завдання – розвиток і збагачення духовного світу кожної дитини. Це можливо через виховання серця дитини: любов до людей, повага, толерантнiстъ, прояв співчуття і вміння радіти за інших.
Вiрте в безмежнiсть вашої дитини i допоможiть їй повiрити в свої сили. Це допоможе дитині долати труднощi!
Шлях розвитку кожної дитини індивідуальний.
Хтось починає ранiше за інших ходити, але потiм довго не говорить; хтось, навпаки, не вмiє усміхатися, зате починає говорити цілими фразами і добре запам’ятовує букви. Тому до шкiльного вiку дiти мають різний багаж досвiду, знань, умiнь, навичок, звичок. Безсумнiвно, що згодом кожна з них навчиться читати й рахувати, стане грамотною, але до моменту вступу до школи важливо, щоб дитина мала здатність до навчання. Саме вiд готовностi залежить адаптацiя малюка до шкiльного життя, оволодiння ним навчальною дiяльнiстю, врештi-решт, формування особистості.
Часто ви вважаєте основними показниками готовностi до школи знайомство дитини з лiтерами, уміння читати, рахувати, знання вiршiв та пiсень. Однак не тiльки це впливає на успiшнiсть навчання.
Важливим етапом підготовки дитини до школи є розвиток дрiбної моторики кистi руки. Дiти, в яких рука не готова до письма, швидко втомлюються, втрачають бажання писати, вчитися.
Велике значення в пiдготовцi дитини до навчання вiдiграє її здоров’я. Робiть все вiд вас можливе, щоб дитина була здоровою, ситою, загартованою.
Школа i сiм’я. Це один довгий ланцюжок, який здатен побороти всi труднощi. Без вашої допомоги я не в силi буду донести до сердець і розуму все те, що ви хочете бачити у своїх дiтях. Давайте будемо толерантними, взаємоввiчливими, доброзичливими, терплячими, небайдужими до своїх дiтей.
Промине чотири роки, й тодi можна буде з гордістю сказати про результат нашої з вами спiвпрацi, про всi перемоги, здобутки, знання й уміння, яких набули наш  i дiти.
                                                                                                                                                                           Не забувайте:
Школа - Майстерня Людяностi;
Школа - Майстерня Гуманностi;
Школа — Спiвтовариство вчителя та учня
Школа - Храм!
 З повагою ваш вчитель:   Петренко  Вiкторiя   Григорiвна





Малюк став першокласником
 
• Ваш малюк пішов в школу. Але вважайте, що в школу пішли ви. У вас багато справ і без цього.
• Не прагніть побачити в дитині десятикласника. Будьте готові, що учнем він стане через деякий час. Парта, ранець, зошити ще не роблять з нього учня.
• Поважайте нове життя дитини. Тепер вже не ви вирішуєте, з ким він сидить за однією партою, якими мають бути його взаємини з вчителькою та однокласниками. Все це тепер його власні уроки життя, які, повірте, важливіше за шкільний розклад.
• Менше відповідайте за його перебування в школі і більше - за пребування вдома. Будинок тепер набуває для дитини набагато більшого значення, ніж раніше.
• Прагніть не демонструвати можливостей дитини перед ровесниками. Важливіше, щоб він відчув себе рівним іншим, хоч би в першому класі.
• Спробуйте запам'ятати імена вчителів, однокласників, їх батьків. Інколи це може виявитися важливим в найнесподіваніших обставинах.
• Прагніть не заходити в магазини і не робіть побічних справ по дорозі в школу. Розмовляйте з дитям, запитуйте про уроки, які сьогодні будуть. Тобто проявляйте пошану до школи як найважливішої справи вашого дитяти.
• На перших порах просіть дитину «підказати» вам, як дійти до будинку. Радьтеся: а що, якщо ми пройдемо по іншій вулиці? Дитині важливо, провівши декілька годин в школі відчути простір. Просто побути в русі.
• Дійдіть з дитям до однієї або двох сусідніх шкіл. Він повинен відчувати, що його школа - не єдина.
• Допомагайте дитині підтримувати зв'язок з його дошкільним життям. Зайдіть разом з ним в дитячий садок, щоб поздороватися з вихователями, розповісти про школу. Дайте покачатися на гойдалках. Загляньте в гості до когось з сусідських дітей, з ким ваше дитя дружило до школи.
• І ще! Людина, яка пішла в школу, сповниться гідності, якщо у нього з'явиться власний будильник, який він звечора сам поставить на певний час.
• І ще дуже важливо - пошана до світу дитини. Не заглядайте в ранець без відома малюка. Він повинен бути упевнений, що віднині без його дозволу ніхто не чіпатиме речі, що належать йому.
• Добре б завести зошит для щоденних записів або малюнків. У цьому зошиті він зможе описувати кожен свій день (хоч би одну подію). Завдяки цій можливості з'явиться досвід роздумів про себе і своє життя.  






Комментариев нет:

Отправить комментарий